Семінар -практикум для керівників гуртків художньо – естетичного напрямку на тему: «Використання педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського в умовах модернізації позашкільної освіти»

Презентація -тренінг «Педагогічна спадщина В. Сухомлинського в роботі із дітьми молодшого шкільного віку» (для перегляду перейдіть за посиланням )wym-1497327879480

Слайд № 2.

План проведення семінару:

1. Василь Олександрович Сухомлинський – учитель, філософ, мудрець.

2. Гуманістичні принципи педагогіки В.Сухомлинського.

3. Реалізація завдань за спадщиною В.О. Сухомлинського.

4. Форми роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

5. Твори В.О. Сухомлинського.

6. Система вимог Сухомлинського до діяльності педагога.

7. Психолого-педагогічний тренінг «Педагогічна спадщинаВ. Сухомлинського в роботі із дітьми дошкільного віку».

Хід семінару

У центрі сучасних технологій навчання і виховання дошкільників знаходиться особистісно-зорієнтована модель, основною метою якої є індивідуальний розвиток кожного вихованця освітнього закладу. З огляду на це, особливого звучання набуває спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – видатного українського вченого, філософа, неперевершеного педагога, який опікувався долею дітей.

Слайд № 3.

Василь Олександрович Сухомлинський – скромний сільський учитель, філософ, мудрець, учений, чиє ім’я знане далеко за межами України. Він навчав дітей добра, справедливості, людяності, любові до людей, сприйнятливості до краси природи та світу. Це Людина з великої літери, яка є взірцем служіння своїй професії, гуманізму, високої моральності.

Василь Сухомлинський у своїх роздумах про завдання педагогів сказав: «Наша праця – формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити». Ще із дитячого садочка закладається фундамент, і його міцність залежить від майстерності вихователя, керівника гуртка позашкільного закладу та його бажання допомогти дитині вирости і стати особистістю.

Молодше шкільне дитинство – це унікальний вік. Саме в цей період , закладаючи ґрунт майбутньої особистості, ми маємо сіяти в душі кожної дитини зерна високої духовності, які у майбутньому стануть рясним урожаєм. Дитина прагне бути щасливою. Вона нетерпляча. Щастя їй потрібне уже сьогодні й зараз. Дитинство Сухомлинський розглядає як найважливіший період людського життя, життя справжнього, яскравого, самобутнього і неповторного.

Педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського варто упроваджувати в роботу задля знаходження шляхів ефективного навчання та виховання, розкриття прихованих резервів розумової активності дітей, підвищення їх самостійності у пізнанні довкілля, здійсненні пошуку оптимальних методів і прийомів, які сприяють найкращому опануванню дітьми необхідних знань, умінь та навичок у різних видах діяльності.

В умовах постійного зростання потоку інформації та збільшення обсягу навчального матеріалу постають нагальні потреби: здійснити пошук оптимальних методів і прийомів, які сприяють найкращому опануванню дітьми необхідних знань, умінь та навичок у різних видах діяльності.

В.О. Сухомлинський зазначав: «…у ланцюзі явищ одне за одним ідуть відкриття, перед дитиною спалахують, ніби вогники, думки, вони стимулюють рухливість розумових процесів. Запалюється вогник – і дитині хочеться знати більше, хочеться думкою проникати в нові явища. Це бажання і є поштовхом, який прискорює розумові процеси».

Видатний педагог радив, що для розвитку пізнавальної активності необхідно вводити дітей у зміст нового навчального матеріалу шляхом відкриття знань, а не їх прямого подання: активізувати пізнавальну діяльність, включаючи у неї використання проблемно-пошукових методів.

Педагогічні ідеї В. Сухомлинського особливо актуальні в наш час, позначений гуманізацією навчально-виховного процесу в дошкільних закладах, спрямований на виховання творчої особистості, гідного громадянина України.

Слайд №4.

Основні принципи у системі поглядів В.О. Сухомлинського:

– гуманістичне ставлення до особистості кожного вихованця;

– врахування його індивідуальних особливостей;

– формування духовного світу дитини;

– стимулювання розвитку і саморозвитку дитини, звернення до її внутрішнього світу;

– використання демократичних педагогічних засобів і методів навчання і виховання (повага, заохочення, опора на позитивне);

– розвиток творчих сил кожної окремої особистості в умовах колективної співдружності.

Слайд № 5.

Гуманістичні принципи педагогіки В.Сухомлинського:

– пізнання багатогранності дитини;

– віра в її неповторність і талановитість;

– визнання природного оптимізму дитини;

– обережного звернення до її душі і розуму;

– захисту багатства людської природи в дитячій душі;

– виховання в дитини самоповаги;

– утвердження краси в природі та в людині.

Слайд № 6.

Витоки гуманістичної системи Василя Сухомлинського – у народній педагогічній мудрості, яка надихала сільського вчителя на створення культів Вітчизни, Матері, Праці, Природи, Краси, Слова. Своєю практичною діяльністю він переконливо довів, що добрі почуття, йдуть своїм корінням у дитинство, а людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу довкілля.

Слайд № 7.

1. КультБатьківщини.“Любов до Батьківщини починається із захоплення красою того, що бачить перед собою дитина, чим вона милується, у що вкладає частку своєї душі”.

2. Культ Матері.

“ Дитина починає пізнавати світ матері і батька. З того, як говорить мати з дитиною, як ставиться батько до матері. З цього всього і складаються перші уявлення про добро і зло”.

Слайд № 8.

3. Культ Рідного слова.“Без казки – живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттями дитини, – неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови як певного ступеня людського мислення і мови ”.

4. Культ книги.

“Якщо, Ви хочете, щоб юнацтво відчувало невгамовну жадобу до знань, дбайте про головніші, найважливіші вогнища духовної культури – бібліотеки”.

Слайд № 9.

Принципи організації роботи з впровадження педагогічних ідей
В. Сухомлинського у освітній процес ПНЗ:

1. Врахування інтересів дітей під час обрання теми організованої навчальної діяльності, продумування прийомів заохочення дітей, добирання цікавого словесного супроводу;

2. Дотримування взаємозв’язку програмових завдань;

3. Залучання дітей до активної пізнавальної діяльності, яка стимулює мисленнєві процеси;

4. Забезпечення домінування ігрових прийомів і методів навчання;

5. Сприяння розкутості й невимушеній поведінці дітей під час організованої діяльності;

6. Забарвлення діяльності яскравими емоційними враженнями;

7. Створення проблемних ситуацій, використання елементів дослідницької діяльності;

8. Забезпечення інтегрованої спрямованості діяльності

Слайд № 10.

Ідеї В.О. Сухомлинського є яскравим прикладом і надійним підґрунтям формування всебічного розвитку гармонійної особистості у моральному, розумовому, трудовому, фізичному та естетичному вихованні, авторською системою гуманістичних поглядів, що вже стали органічною складовою розвитку сучасної освіти й педагогічної науки в Україні.

Отже, реалізація завдань за спадщиною В.О. Сухомлинського відбувається у процесі:

– патріотичного виховання;

– трудового виховання;

– морального виховання;

– художньо-естетичного виховання;

– у ході пізнавальної, пошуково-дослідницької діяльності;

Всі аспекти виховання становлять нерозривну єдність духовного стану дитини. Упущення хоча б однієї з цих сфер негативно позначається на гармонійному розвитку особистості.

Слайд № 11.

Форми роботи з дітьми дошкільного віку:

Пізнавальний розвиток:заняття – милування, організація екскурсій-подорожей, спостережень в природі, праці в природі, дослідницької діяльності.

В.О. Сухомлинський проводивуроки мислення у природі.Це один із найвдаліших прикладів інтеграції різних видів діяльності, об’єднаних однією метою. Педагог розглядав природу як джерело знань, пробудження дитячої думки. Він розробивметодику уроків мислення серед природи,метою яких було пробудження допитливості, навчання дітей бачити, міркувати.

Під час «годин милування природою» діти прислухаються до звуків природи, навчаються говорити у природи (навіть тоді, коли панує тиша, щось обов’язково шурхотить, шепоче, шелестить): голуб вуркоче (вр-вр), вітер виє (в-в-в), вітер свистить (с-с-с), надокучливо дзвенить комарик (з-з-з-з), співає синичка (ц-ц-ц), шелестить листячко на вітах (ш). У природі кожна комашка має свій голос: летять і промовляють бджілки, мушки, джмелі і жуки:жжж, дж, дз.

Під час спілкування з природою розширюється активний словниковий запас вихованців, поповнюється прикметниками (під час спостережень діти розповідають, яке листя, яке небо, квіти, дерева), прислівниками (як співають птахи, як падає жовте листя, як світить сонце), дієсловами (що робить вітер, хмаринка, пташка, сонечко, листя, дощик). Діти добирають потрібні слова, узгоджують їх у словосполученнях, реченнях.

Уміння бачити прекрасне навколо робить дитину добрішою, мудрішою, духовно багатою. Дійсно, любов до природи рідного краю, бажання зрозуміти її, бажання дізнатися про неї якомога більше – це джерело для духовних сил, коріння духовності. Екскурсії в парк, до річки, у ліс – захоплива подорож і до джерел рідного слова. Під час екскурсій діти милуються красою природи в різні пори року, слухають щебетання пташок.

Зміни у природі: листопад, бабине літо, осінній дощик, щедрий урожай, перший сніжок, лід на річках, снігопад, бурульки, весняні струмочки, проліски, зустріч птахів, бруньки на деревах, вербові котики, зелена травичка, цвітіння садків – щодня є тема для спостережень і розповідей.

Слайд № 12.

Соціально-моральний розвиток:заняття щодо ознайомлення з працею дорослих, організація дидактичних, сюжетно-рольових ігор на основі отриманих знань про працю дорослих; заняття з ознайомлення з довкіллям, проведення фольклорних свят, екскурсій до музеїв та історичних пам’яток.

Слайд № 13.

· Художньо-естетичний напрямок:

· з літературного мистецтва:ознайомлення з казками та оповіданнями В.Сухомлинського, проведення драматизації, театральних вистав, літературних свят;

· з музичного мистецтва:музичні заняття з використанням дитячих творів В.Сухомлинського та класичної музики,проведення фольклорних свят, розваг дорослих та дітей,музично-літературних свят ;

· з образотворчого мистецтва:проведення занять з образотворчої діяльності за казками В.Сухомлинського, організація виставок дитячих робіт,виготовлення поробок разом з батьками .

Слайд № 14 .

Художні твори В.О. Сухомлинського.

Філософією доброти і людяності пронизані усі літературні твори талановитого педагога, спрямовані до дітей. Твори великого педагога вводять дітей у складний світ людських взаємин, дають можливість дітям знайти своє місце та позицію в них, спонукають їх до роздумів, до аналізу вчинків героїв, до відповідних висновків, викликають бажання наслідувати поведінку героїв або ж, навпаки, чинити по-іншому.

В казках В. Сухомлинського, виховна цінність яких підсилюється тим, що автор наділяє тварин, птахів, комах певними людськими рисами, способами поведінки. Це допомагає маленьким слухачам глибше зрозуміти складні моральні поняття – дружби, працелюбності, сміливості тощо.

Вагоме місце у роботі з дітьми посідає казка. «Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує свіжий вогник дитячої думки й мови»В.О. Сухомлинський.Казка це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю, Без казки не можливо уявити дитинство. Сухомлинський вважав, що без казки живої, яскравої, яка заволоділа свідомістю й почуттям дитини неможливо уявити мислення і дитячого мовлення, як певного ступеня людського мислення й мови. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й відгукується на події і явища навколишнього світу, висловлює своє ставлення до добра і зла.

Сухомлинський не тільки розкрив високу мудрість казки, а й показав, що казка це друг і вчитель дітвори, вона допомагає їм пізнати навколишній світ, робить їх добрішими. За переконанням Сухомлинського, саме казка є духовним багатством народної культури. Сам великий педагог склав масу мудрих, цікавих казок. Його казки близькі дітям дошкільного віку, зрозумілі, легко сприймаються, допомагають пізнати навколишній світ.

За мотивами казок вихованці можуть створюють малюнки, придумувати нове закінчення казки. Такі форми дають можливість розвинути мовлення дошкільнят, фантазування, активізувати творчість та креативність, навчити людяності та любові до ближнього.

Слайд № 15.

Система вимог Сухомлинського до діяльності педагога:

· Любов до дітей і до кожної окремої дитини.

· Повага до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість.

· Віра в дитину, як запорука педагогічного успіху.

· Глибоке знання дитини.

· Розуміння дитини.

· Бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини.

· Вміння розвивати у дитини почуття власної гідності.

· Вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей.

· Бути другом, мудрим радником дитини.

Слайд № 16.

Висновок:педагогічна спадщина Василя Олександровича Сухомлинського – цілюще джерело людської мудрості, любові, золоті розсипи цінних педагогічних думок, спостережень і порад.

Кiлькiсть переглядiв: 857

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.